чинник

-а, ч.

1) Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор.

••

Антропоге́нний чи́нник — чинник, зумовлений діяльністю людини.

Біоти́чний чи́нник довкі́лля — живі істоти, що оточують певний організм (організми) і так чи інакше впливають на нього (них).

Екзоге́нний чи́нник — чинник зовнішнього походження, викликаний зовнішніми причинами.

Ендоге́нний чи́нник — чинник внутрішнього походження, викликаний внутрішніми причинами.

Клімати́чні чи́нники — абіотичні чинники довкілля, до яких належать: промениста енергія Сонця, освітленість земної поверхні, вологість атмосферного повітря, опади, газовий склад атмосфери, температура, вітер, тиск.

Лю́дськи́й чи́нник — інтегральні характеристики зв'язку людини і машини.

2) зах. Представник уряду.